- порахунок
- —————————————————————————————пораху́нокіменник чоловічого родурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
порахунок — нку, ч., розм. 1) Те саме, що розрахунок 1). 2) перен. Відплата, покарання за що небудь; розправа. || перев. мн. пораху/нки, ів. Взаємні претензії, образи, невдоволення … Український тлумачний словник
порахунок — нку, ч. Ол. Підрахунок; розплата … Словник лемківскої говірки
відплата — (дія, учинок тощо у відповідь на заподіяне комусь зло), помста, відомста, мста; кара, розплата (за помилку), розрахунок, віддяка, порахунок; реванш, квитування (за поразку, невдачу, програш у чомусь) … Словник синонімів української мови
розрахунок — I (визначення розміру, кількости тощо чогось), обрахунок, обчислення, порахунок; викладка (за допомогою обчислювального приладдя / письмово) II ▶ див. виплата, відплата, надія, обслуга … Словник синонімів української мови